Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

жить без нужды

  • 1 нужда

    галеча; нэндза; нястача; патрэба
    * * *
    жен.

    испытывать нужду в ком-либо, в чём-либо — мець (адчуваць) патрэбу ў кім-небудзь, у чым-небудзь

    в случае нужды — калі здарыцца (калі будзе) патрэба, у выпадку патрэбы

    быть в нужде — быць у беднасці, цярпець нястачы

    (беда) бяда, -ды жен.
    (горе) гора, -ра ср.

    нужды нет — не бяда, не важна, дармо што

    Русско-белорусский словарь > нужда

  • 2 разжиться

    сов.
    1) разг. ( разбогатеть) баю, баеп китү; байлык җыю
    2) ( начать жить без нужды) яхшы яши башлау, яхшы яшәп китү
    3) ( чем) табу, табып алу, кулга төшерү

    Русско-татарский словарь > разжиться

  • 3 нужда

    и Нужда
    1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];
    2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;
    3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;
    4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.
    * * *
    диал. н`ужа
    1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів
    2) ( потребность) потре́ба, нужда́

    из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́

    не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му

    \нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́

    \нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же

    нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це

    Русско-украинский словарь > нужда

  • 4 нужда

    ж.

    испытывать нужду (в пр.) — be in need (of)

    у него нужда в деньгах — he is in need of money; he does not have enough money

    без нужды — without necessity, needlessly

    в случае нужды — in case of need, if need be

    2. тк. ед. ( бедность) want; indigence

    жить в нужде — live in poverty; be hard-up

    нужды нет! разг. — never mind!, no matter!

    Русско-английский словарь Смирнитского > нужда

  • 5 нужда

    ж.
    1) ( бедность) want; indigence

    жить в нужде́ — live in poverty; be hard up

    испы́тывать нужду́ (в пр.)be in need (of)

    у него́ нужда́ в деньга́х — he is in need of money; he doesn't have enough money

    без нужды́ — without necessity, needlessly

    в слу́чае нужды́ — in case of need, if need be

    нет нужды́ — no need

    3) прост.

    пойти́ / сходи́ть по нужде́ — do one's business; do the deed

    пойти́ по ма́лой нужде́ — do number one; take a leak, make water sl

    пойти́ по большо́й нужде́ — do number two

    ••

    нужды́ нет! разг. — never mind!, no matter!

    Новый большой русско-английский словарь > нужда

  • 6 нужда

    жен.
    1) (в ком-л./чем-л.) ( надобность)
    need (of), want (of); request разг.

    нужды нет! разг. — it doesn't matter!; never mind!

    без нужды — without necessity, needlessly

    в случае нужды — if necessary, if need be; in case of need

    2) только ед. want; indigency:
    - терпеть нужду

    Русско-английский словарь по общей лексике > нужда

  • 7 нужда

    ж

    испы́тывать нужду́ в чём-лto be in need of sth

    без нужды́ — without necessity

    в слу́чае нужды́ — in case of need, if need be

    ну́жды населе́ния — the needs of the populace lit

    2) бедность need, want

    жить в нужде́ — to live in want, to be in dire straits, без денег to be hard up

    Русско-английский учебный словарь > нужда

  • 8 нужда

    ihtiyaç
    * * *
    ж
    1) ihtiyaç (-); zaruret

    жить в нужде́ — ihtiyaç / zaruret içinde olmak

    терпе́ть нужду́ — zaruret çekmek

    нужда́ заста́вит калачи́ есть — посл. acıkan yemeğini taştan çıkarır

    2) gereksinim; ihtiyaç (-); gerek

    расхо́ды на социа́льные ну́жды — sosyal harcamalar

    без нужды́ — gereği yokken

    в слу́чае нужды́ — gerekirse

    испы́тывать нужду́ в чём-л. — bir şeye gereksinmek; muhtaç olmak

    Русско-турецкий словарь > нужда

  • 9 нужда

    нужд||а́
    1. (надобность) bezono, neceso;
    испы́тывать \нуждау́ bezoni;
    без \нуждаы́ sennecese;
    в слу́чае \нуждаы́ se estos necesa (или necese);
    2. (бедность) mizero;
    жить в \нуждае́ mizeri, vivi mizere.
    * * *
    ж.
    1) ( бедность) pobreza f, indigencia f

    жить в нужде́ — vivir en la miseria

    терпе́ть нужду́ — sufrir pobreza

    2) ( потребность) necesidad f, menester m

    испы́тывать нужду́ (в + предл. п.)sentir (tener) necesidad (de)

    в слу́чае нужды́ — en caso de necesidad

    ••

    нужды́ нет, нужды́ ма́ло (дат. п.) уст. — no hay necesidad, no importa, poco importa; huelga decir

    * * *
    ж.
    1) ( бедность) pobreza f, indigencia f

    жить в нужде́ — vivir en la miseria

    терпе́ть нужду́ — sufrir pobreza

    2) ( потребность) necesidad f, menester m

    испы́тывать нужду́ (в + предл. п.)sentir (tener) necesidad (de)

    в слу́чае нужды́ — en caso de necesidad

    ••

    нужды́ нет, нужды́ ма́ло (дат. п.), уст. — no hay necesidad, no importa, poco importa; huelga decir

    * * *
    n
    1) gener. aprieto, apuro, desprevención, falta (в чём-л.), indigencia, mal pasar, malpasar, mengua, necesidad, pobreza, premura, roñerìa, trabajo, ahogo, brete, estrechez, estrecho, estrechura, menester, mezquindad, penuria, piojerìa, precisión
    2) colloq. pelónerìa

    Diccionario universal ruso-español > нужда

  • 10 нужда

    53 С ж. неод.
    1. (без мн. ч.) puudus, vaesus, viletsus, häda; крайняя \нуждаа suur vaesus, терпеть \нуждау puudust kannatama, жить в \нуждае vaeselt elama, выбиться из \нуждаы vaesusest välja rabelema;
    2. vajadus; в случае крайней \нуждаы äärmise vajaduse korral, äärmisel korral, нужды населения еlanike v elanikkonna vajadused, бытовые нужды olmevajadused, elutarbelised vajadused, испытывать \нуждау в деньгах rahast puudust tundma, отправлять v справлять свои нужды madalk. oma loomulikke vajadusi rahuldama; ‚
    \нуждаы мало v
    нет кому pole mingit pistmist millega;
    \нуждаы нет ei oma tähtsust, pole lugu, pole tähtis

    Русско-эстонский новый словарь > нужда

См. также в других словарях:

  • разжи́ться — живусь, живёшься; прош. разжился, лась, лось; сов. (несов. разживаться). 1. разг. Разбогатеть, нажиться. [Мужик] постоялый двор держал. А сперва куда как беден был. Ну, начальство думает: на какие капиталы наш мужик разжился? Решетников, Где… …   Малый академический словарь

  • разжиться — живусь, живёшься; разжился, жилась, лось; св. 1. Разг. Разбогатеть, нажиться; начать жить без нужды, не стесняя, не урезывая себя. Расскажи, как тебе удалось разжиться? За всю жизнь так и не разжилась. Р. на военных поставках. С такой провизией… …   Энциклопедический словарь

  • разжиться — живу/сь, живёшься; разжи/лся, жила/сь, ло/сь; св. см. тж. разживаться, разжива 1) разг. Разбогатеть, нажиться; начать жить без нужды, не стесняя, не урезывая себя. Расскажи, как тебе удалось разжиться? За всю жизнь так и не разжилась …   Словарь многих выражений

  • ЖИЗНЬ — Иисус Христос Спаситель и Жизнеподатель. Икона. 1394 г. (Художественная галерея, Скопье) Иисус Христос Спаситель и Жизнеподатель. Икона. 1394 г. (Художественная галерея, Скопье) [греч. βίος, ζωή; лат. vita], христ. богословие в учении о Ж.… …   Православная энциклопедия

  • Общий взгляд на жизнь рыб —         Рыбы образуют тот класс позвоночных животных, представители которого, все без исключения, дышат жабрами. Этими немногими словами класс рыб очерчивается гораздо резче и определеннее, чем обстоятельным и точным описанием строения их… …   Жизнь животных

  • НУДА — жен. неволя, принужденье, крайнее стесненье, гнет; худое житье; | немочи телесные, особенно накожные, свороб, чесотка, короста, смол., ниж., пермяц. | тошнота, длительная дурнота. В нуде живучи, помянешь Бога. Я нудою пошел, неволей. Рад жить и… …   Толковый словарь Даля

  • Обломов, Илья Ильич ("Обломов") — Смотри также Дворянин из некогда богатого и знаменитого, старого , но обедневшего рода , единственный обладатель трехсот пятидесяти душ в одной из отдаленных губерний, чуть не в Азии, и трех или четырех разбросанных деревень . Коллежский… …   Словарь литературных типов

  • Феодализм — Содержание [О Ф. во Франции см. соотв. ст.]. I. Сущность Ф. и его происхождение. II. Ф. в Италии. III. Ф. в Германии. IV. Ф. в Англии. V. Ф. на Пиренейском полуострове. VI. Ф. в Чехии и Моравии. VII. Ф. в Польше. VIII. Ф. в России. IX. Ф. в… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ЕВАНГЕЛИЕ. ЧАСТЬ I — [греч. εὐαγγέλιον], весть о наступлении Царства Божия и спасении человеческого рода от греха и смерти, возвещенная Иисусом Христом и апостолами, ставшая основным содержанием проповеди христ. Церкви; книга, излагающая эту весть в форме… …   Православная энциклопедия

  • Константиновский, Матвей Александрович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Константиновский. Матвей Константиновский …   Википедия

  • Аристипп —     Аристипп был родом из Кирены, а в Афины он приехал, привлеченный славой Сократа, как сообщает Эсхин. Перипатетик Фений из Эреса говорит, что, занимаясь софистикой, он первым из учеников Сократа начал брать плату со слушателей2 81 и отсылать… …   О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»